до початкової

сторінки                                                            

 

 

Що розповісти про себе... Багато можна розповідати, але хіба багато читатимуть? Особливо, як розпочну в дусі: я, Глаголевський Ігор Олександрович, народився 4 жо... Я таку писулю щороку мусив носити до військового комісаріату. А вони там нею в туалеті протиралися і за рік нового примірника вимагали.
Ну, по-перше, відповім на питання, яке може виникнути на початку, а саме: звідкіля одесит навчився висловлюватися українською? Відповім по-одеськи -- на питання питанням: хіба одесит -- гірший українець від мешканців решти землі нашої? Або може тут читачі українцями з діда-прадіда не були? Не знаю. Принаймні, не вірю, що хтось на теренах країни нашої живе років хріндесят і російською говорить, а українською ні бум-бум. Не по-сучасному це, маючи власний маєток, не вилазити із сусідського. Коли була "совкова демократія", то було правильно. Сьогодні... Або міняємось, або стріляємось, буцімто, третього не дано.

 

 

ТВОРЧІСТЬ

Якщо дитинство було таким, яке надихало на читання, підліткові роки вимагали вже самому викладатися на папір. ПисАти я став у добу, коли тільки починався в Одесі рух за комп'ютерну грамотність. Доля влаштувала все так, аби я писАв і водночас засвоював комп'ютер як інструмент видавництва. Такою діяльністю в Одесі, якщо хтось чув, займалося об'єднання педагогів-альтруїстів під логотипом "Издательство "Версия". Я приєднався до цього гурту вже з готовим першим рукописом невеликих, анекдотичного розміру оповідань. У той час, коли ще тільки зароджувалася інтернет-індустрія, я та ще кілька однодумців мали змогу писати і відразу безкоштовно випускати у світ свої ранні праці.
Після занепаду "Версии" розшукав сервери proza.ru, stihi.ru, на які розташував прозу та віршовані переклади пісень. Потім відкрив для себе терени творчості у напрямку розробки власного сайту.
Як уже згадав вище, читати у дитинстві доводилося не тільки літературу, але й з нотного аркуша. Думаю, що через те у студентські роки мені захотілося дві речі: розпочати писати музику самому, опанувати грою на гітарі, бодай акордами. Здійснилися обидва бажання, з другого курсу університету я граю на гітарі, пишу музику на вірші знайомих, або тексти, випадково знайдені в інтернеті, пропоную поетам творчу співпрацю. До гітари вже як роки 2 додався сінтезатор, який інколи дуже допомагає, бо не все адекватно лунає в акустичному варіанті.

 

 

ПРОЗА

ПОЕЗІЯ

ДЕЩО З МУЗИКИ

 

 

ДО ПОЧАТКОВОЇ СТОРІНКИ

 

 

Hosted by uCoz